Electronic Resource
Event in the history of art: status production
| العنوان: | Event in the history of art: status production |
|---|---|
| Additional Titles: | Событие в истории искусства: производство статуса Подія в історії мистецтва: виробництво статусу |
| المؤلفون: | Клековкін, Олександр |
| المصدر: | Сучасне мистецтво; № 14 (2018); 214-226; Contemporary Art; 2663-0362; 2309-8813 |
| بيانات النشر: | The Modern Art Research Institute of the National Academy of Arts of Ukraine 2018-12-21 |
| نوع الوثيقة: | Electronic Resource |
| مستخلص: | The general history, the history of performing arts, as well as theatrical directing, coincide in one of their tasks: the creation of a story (fictitious or true), the production of events by means of their science or art, based on historical sources from scholars or on the text of drama — by the director. Consequently, the general history research methods, as well as methods of directorial analysis of drama, can be borrowed by the performing arts history, especially considering that the key notions, on which the mentioned branches are based — the fact and the event — are coincide. In discussions about the nature of the scientific fact, it is possible to distinguish several main approaches, among which: the fact is the message of a source, a witness, etc., fact is what actually happened; scientific fact — is a construct created by the researcher as a result of analysis, comparison and generalization of individual elementary facts, traces of an event. Much more discrepancies exist in defining the notion of event. Insufficient clarity in the definition of these and some other related concepts leads to unconscious substitution: of the facts — by historical evidence, of events — by facts, in particular the cult, media facts, which, in the end, creates favorable opportunities for domination of subjective, religious, ideological, but in fact — speculative factor, in the history of art. Providing numerous examples from the world and Ukrainian theater history, the author discovers instances of “history, written contrary to the facts” (when ignoring the differences between testimonies, facts and events leads to the creation of historical myths, the domination of which is caused by imperial influences, in particular) and demonstrates the possibility of applying an active analysis in the theatre history. Consideration of the performing arts history from the perspective of the event history creates the prerequisites for changing the agenda and the expansion of the headings — a Общая история, история исполнительского искусства, как и театральная режиссура, сходятся в одной из своих задач: создании истории (придуманной или правдивой), события средствами своей науки или искусства, с опорой на исторические источники у ученых или на текст драмы — у режиссера. Это означает, что исследовательские методы общей истории, как и методы режиссерского анализа, могут быть заимствованы историей перформативного искусства, тем более что ключевые понятия, на которые опираются названые отрасли — факт и событие — совпадают. В дискуссиях по поводу природы научного факта можно выделить несколько главных подходов, среди которых: факт — это сообщение какого-то источника, свидетеля и т. п.; факт — это то, что произошло на самом деле; научный факт — это конструкт, созданный исследователем в результате анализа, сопоставления и обобщения единичных элементарных фактов, следов какого-то события. Еще больше разногласий существует в определении понятия «событие». Недостаточная четкость в определении этих и других связанных с ними понятий приводит иногда к бессознательной манипуляции — подмене фактов историческими свидетельствами, событий — фактами, в частности фактами культовыми, медийными, что приводит, в конце концов, к доминированию в истории искусства субъективного, религиозного или идеологического фактора. На многочисленных примерах из истории мирового и украинского театра обнаружены образцы истории, написанной вопреки фактам (когда игнорирование различий между показаниями и различными статусами факта — факт, событие, реликвия, прецедент т. д. — приводит к созданию исторических мифов, господство которых обусловлено, в частности, имперскими влияниями) и продемонстрированы возможности применения метода действенного анализа в истории театра. Рассмотрение истории перформативного искусства с точки зрения событийной истории создает предпосылки для изменения повестки дня и расширение рубрик — перечня вопросов, ответы на которые должны обогатить не только искусствоведение Загальна історія, історія виконавського мистецтва, як і театральна режисура, збігаються в одному зі своїх завдань: створенні історії (вигаданої або правдивої), виробництві події засобами своєї науки або мистецтва з опорою на історичні джерела у науковців або на текст драми — у режисера. Це означає, що дослідн ицькі методи загальної історії, як і методи режисерського аналізу, можуть бути запозичені історією перформативного мистецтва, тим більше що ключові поняття, на які спираються названі галузі — факт і подія, — збігаються. У дискусіях з приводу природи наукового факту можна виокремити кілька найголовніших підходів, серед яких: факт — це повідомлення якогось джерела, свідка і т. ін.; факт — це те, що сталося насправді; науковий факт — це конструкт, створений дослідником у результаті аналізу, зіставлення й узагальнення одиничних елементарних фактів, слідів якоїсь події. Ще більше розбіжностей існує у визначенні поняття подія. Недостатня чіткість у визначенні цих і деяких інших пов’язаних з ними понять зумовлює інколи несвідому маніпуляцію — підміну фактів — історичними свідченнями, подій — фактами, зокрема фактами культовими, медійними, що призводить, зрештою, до домінування в історії мистецтва суб’єктивного, релігійного або ж ідеологічного чинника. На численних прикладах з історії світового й українського театру виявлено зразки історії, написаної всупереч фактам (коли ігнорування відмінностей між свідченнями і різними статусами факту — факт, подія, реліквія, прецедент тощо — призводить до створення історичних міфів, панування яких зумовлено, зокрема, імперськими впливами), і продемонстровано можливості застосування методу дійового аналізу в історії театру. Розгляд історії перформативного мистецтва під кутом зору подієвої історії створює передумови для зміни порядку денного і розширення рубрик — переліку запитань, відповіді на які мусять збагатити не лише мистецтвознавство, а й мистецьку практику, знання не лише про минуле театру, а й про його сучасний стан. |
| مصطلحات الفهرس: | The fact; status fact (elemental, media, hidden, pragmatic, cultural); an event; a phenomenon; a relic, 792, Факт; статус факта (элементарный, медийный, скрытый, прагматичный, культурный); событие; явление; реликвия, Факт; статус факту (елементарний, медійний, прихований, прагматичний, культурний); подія; явище; реліквія, info:eu-repo/semantics/article, info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
| URL: | |
| الاتاحة: | Open access content. Open access content Copyright (c) 2020 Contemporary Art Copyright (c) 2020 Copyright (c) 2020 Олександр Клековкін http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 |
| ملاحظة: | application/pdf Сучасне мистецтво Ukrainian |
| Other Numbers: | UANTU oai:ojs.journals.uran.ua:article/152240 1081312561 |
| المصدر المساهم: | NATIONAL TECH UNIV OF UKRAINE From OAIster®, provided by the OCLC Cooperative. |
| رقم الانضمام: | edsoai.on1081312561 |
| قاعدة البيانات: | OAIster |
| الوصف غير متاح. |