Electronic Resource
Unique basite-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data)
| العنوان: | Unique basite-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data) |
|---|---|
| Additional Titles: | Уникальные базит-метабазитовые структуры Побужского горнорудного района, их геологическое значение и перспективы рудоносности (по геофизическим и геологическим данным) Унікальні базит-метабазитові структури Побузького гіорничорудного району, їх геологічне значення й перспективи рудоносності (за геофізичними та геологічними даними) |
| المؤلفون: | Gintov, O.B.; Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Sciences of Ukraine, |
| المصدر: | Geofizicheskiy Zhurnal; Том 40, № 3 (2018); 3-26; Геофизический журнал; Геофізичний журнал; 2524-1052; 0203-3100 |
| بيانات النشر: | Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine 2018-07-25 |
| نوع الوثيقة: | Electronic Resource |
| مستخلص: | The structure and prospects for ore content of three basite-metabasite massifs of the Pobuzhsky ore mining district — Bandurovsky, Troyan and Tarasovsky are considered using the example of the Tarasovska structure of the Middle Bug River of the Ukrainian Shield (USh). The assumption suggested by geologists back in 1990 about the geological and metallogenic uniqueness of these massifs is confirmed by the analysis of both regional geophysical surveys and materials of detailed geophysical works performed within the Tarasovska structure (basite-metabasite massif) in 2017 in connection with the geological-search works. It is shown that all three massifs are located within the epicentral regions of the largest gravity anomalies of the USh — Golovanevska and Bandurovska (68 and 49 mGal, respectively) — and they correspond to local maxima Dga with intensity up to 3—7 mGal against these anomalies. The most ancient enderbite-gneisses of the Yatransky and Khoshchevato-Zavalievsky blocks hosted the considered basite-metabasite massifs. The shape of the arrays is oval-concentric, that is why most geologists viewed them as brachisynclinal folds. According to the data of magnetometric and gravimetric surveys at a scale of 1 : 10,000 and small drilling volumes, the Tarasovska structure 3 ´ 5,5 km in size represents itself as a massif of apo-gabbroids — bipyroxene and amphibole-pyroxene crystal shales (in some places of norites and gabbros) of a clear oval shape surrounded by arcuate bands of skarnoids, garnet-bearing aluminous gneisses and calciphyres, bipyroxene and hypersthene crystal shales, among which for the first time manganese-containing gondites were encountered in the USh. Despite the presence of sedimentary cover overlapping the Tarasovska structure (Sarmatian and Quarterian deposits) of about 25—40 m thick, the massifs of apo-gabroids are distinguished on the background of the surrounding diurnal relief by distinct uplands with amplitude from several up to 10 m that sup На примере Тарасовской структуры Среднего Побужья Украинского щита (УЩ) рассматриваются строение и перспективы на рудоносность трех базит-метабазитовых массивов Побужского горнорудного района - Бандуровского, Троянского и Тарасовского. Высказанное геологами еще в 1990 г. предположение о геологической и металлогенической уникальности этих массивов подтверждается анализом как региональных геофизических съемок, так и материалов детальных геофизических работ, выполненных в пределах Тарасовской структуры (базит-метабазитового массива) в 2017 г. в связи с проводимыми здесь геолого-поисковыми работами. Показано, что все три массива располагаются в пределах эпицентральных областей крупнейших гравитационных аномалий УЩ - Голованевской и Бандуровской (60 и 30 мГл соответственно) - и при этом им отвечают локальные максимумы D g a интенсивностью до 5-7 мГл на фоне этих аномалий. Вмещающими для рассматриваемых базит-метабазитовых массивов являются древнейшие эндербито-гнейсы Ятранского и Хощевато-Завальевского блоков. Форма массивов овально-концентрическая, из-за чего большинством геологов они рассматривались как брахисинклинальные складки. По данным магнитометрических и гравиметрических съемок масштаба 1 : 10 000 и незначительных объемов бурения Тарасовская структура размерами 3 ´ 6 км представляет собой массив апогабброидов - двупироксеновых и амфибол-пироксеновых кристаллосланцев (местами норитов и габбро) четкой овальной формы, окруженных дугообразными полосами скарноидов, гранатсодержащих глиноземистых гнейсов и кальцифиров, двупироксеновых и гиперстеновых кристаллосланцев, среди которых впервые на УЩ встречены марганецсодержащие гондиты. Не смотря на наличие перекрывающего Тарасовскую структуру осадочного чехла (отложения сармата и квартера) мощностью около 25-40 м, массивы апогабброидов выделяются на фоне окружающего дневного рельефа четкими возвышенностями амплитудой от нескольких до 10 м, что говорит о прочности этих образований даже на фоне вмещающих гранитоидов. Геофи На прикладі Тарасівської структури Середнього Побужжя Українського щита (УЩ) розглядаються будова і перспективи на рудоносність трьох базит-метабазитових масивів Побузького гірничорудного району — Бандурівського, Троянського і Тарасівського. Висловлене геологами ще в 1990 р. припущення про геологічну і металогенічну унікальність цих масивів підтверджується аналізом як регіональних геофізичних зйомок, так і матеріалів детальних геофізичних робіт, виконаних в межах Тарасівської структури (базит-метабазитового масиву) в 2017 р. у зв'язку з проведенням тут геолого-пошукових робіт. Показано, що всі три масиви розташовуються в межах епіцентральних областей найбільших гравітаційних аномалій УЩ — Голованівської і Бандурівської (68 і 49 мГал відповідно). При цьому їм відповідають локальні максимуми Dga інтенсивністю до 3—7 мГал на тлі цих аномалій. Вміщуючими для розглянутих базит-метабазитових масивів є найдавніші ендербіто-гнейси Ятранського і Хощувато-Заваллівського блоків. Форма масивів овально-концентрична, через що більшістю геологів вони розглядалися як брахісинклінальні складки. За даними магнітометричних та гравіметричних зйомок масштабу 1 : 10 000 і незначних обсягів буріння Тарасівська структура розмірами 3 ´ 5,5 км являє собою масив апогаброїдів — двопіроксенових і амфібол-піроксенових кристалосланців (місцями норитів і габро) чіткої овальної форми, оточених дугоподібними смугами скарноїдів, гранатвмісних глиноземистих гнейсів і кальцифірів, двопіроксенових і гіперстенових кристалосланців, серед яких вперше на УЩ зустрінуті марганцевмісні гондіти. Не зважаючи на наявність осадового чохла (відклади сармату і квартеру) потужністю близько 25—40 м, який перекриває Тарасівську структуру, масиви апогаброїдів виділяються на тлі навколишнього денного рельєфу чіткими височинами амплітудою від декількох до 10 м, що говорить про міцність цих утворень навіть на тлі вміщаючих гранітоїдів. Геофізичні, структурні, петрологічні і геохімічні дані свідчать на користь інтрузивної п |
| مصطلحات الفهرس: | Ukrainian Shield; Middle Bug River area; the Yatran block; metabasites; apatite ores; intrusions, info:eu-repo/semantics/article, info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
| URL: | |
| الاتاحة: | Open access content. Open access content Copyright (c) 2020 Geofizicheskiy Zhurnal Copyright (c) 2020 Геофизический журнал Copyright (c) 2020 Геофізичний журнал http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| ملاحظة: | application/pdf Geofizicheskiy Zhurnal Russian |
| Other Numbers: | UANTU oai:ojs.journals.uran.ua:article/137170 1048608021 |
| المصدر المساهم: | NATIONAL TECH UNIV OF UKRAINE From OAIster®, provided by the OCLC Cooperative. |
| رقم الانضمام: | edsoai.on1048608021 |
| قاعدة البيانات: | OAIster |
| الوصف غير متاح. |