التفاصيل البيبلوغرافية
| العنوان: |
К ТИПОЛОГИИ ИМПЛИЦИТНОСТИ В ХУДОЖЕСТВЕННОМ ТЕКСТЕ |
| المؤلفون: |
С.М. Донец |
| المصدر: |
Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство", 3(89), 48-57, (2019-04-10) |
| بيانات النشر: |
Zenodo |
| سنة النشر: |
2019 |
| المجموعة: |
Zenodo |
| مصطلحات موضوعية: |
імплікація, пресуппозиція, асоціація, підтекст, антецеден, консеквент, імпліцитність |
| الوصف: |
У статті розглядається проблема особливостей реалізації імпліцитної інформації при літературно-художньому відображенні світу. Метою статті є розгляд різних способів передачі імпліцитної інформації в художньому тексті на основі відносин вивідного характеру, а також порівняльний аналіз таких видів імпліцитності як імплікація, пресуппозиція, асоціація і підтекст. Наводиться критичний огляд різних точок зору на дані типи імп- ліцитної інформації. Доводиться необхідність диференційованого використання даних термінів з метою мовного аналізу. Під імплікацією розуміється процес вилучення комунікативно релевантного смислового висновку з відношень слідування між двома інформативними комплексами, один з яких (антецедент А) виражений мовними засобами, а інший - (консеквент В) імплікується, виводиться з першого. Додатковий імпліцитний смисл встановлюється при взаємодії мовних одиниць з сукупними умовами їх реалізації, з елементами контексту, з тезаурусом знань про світ і текст і іншими факторами як лінгвістичного, так і екстралінгвістичного характеру. Серед найважливіших ознак імплікації виділяються її вивідний характер і рематичність, тобто не просто реконструкція пропущеної логічної ланки, а отримання нового знання, прирощення смислу. Пресуппозиція розуміється як контекстно-орієнтований фон загальних знань комунікантів, що є базою для побудови висловлювання і вилучення необхідних логічних висновків. Конотація розглядається як експресивно-емоційно-оціночні семантичні компоненти, узуальні або оказіональні, що нашаровуються на денотатив- не значення і носять колективно-суб’єктивний характер. У співвідношенні понять асоціація - пресуппозиція - конотація, онтологія останнього розглядається як асоціативного по природі і пресуппозитивного за джерелами. Ні імплікація, ні конотація самі по собі не можуть бути прирівняні до підтексту, а служать лише опорною базою для його зародження і розвитку на основі універсальних антецедентно-консеквентних відношень. Підтекст розглядається як макроконтекстуальне явище, що вимагає для ... |
| نوع الوثيقة: |
article in journal/newspaper |
| اللغة: |
Russian |
| Relation: |
https://doi.org/10.5281/zenodo.2635849; https://doi.org/10.5281/zenodo.2635850; oai:zenodo.org:2635850 |
| DOI: |
10.5281/zenodo.2635850 |
| الاتاحة: |
https://doi.org/10.5281/zenodo.2635850 |
| Rights: |
info:eu-repo/semantics/openAccess ; Creative Commons Attribution 4.0 International ; https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode |
| رقم الانضمام: |
edsbas.3268DD3E |
| قاعدة البيانات: |
BASE |